Поделись:





РАЗДЕЛЫ
Авиация и космонавтика (292)
Административное право (113)
Английский язык (62064)
Арбитражный процесс (22)
Архитектура (98)
Астрология (15)
Астрономия (4788)
Банкосвкое дело (4987)
Без категории (14560)
Безопасность жизнедеятельности (2585)
Биографии (3219)
Биология (4036)
Биология и химия (1421)
Биржевое дело (61)
Ботаника и сельское хозяйство (2694)
Бухгалтерский учет и аудит (7694)
Валютные отношения (47)
Ветеринария (45)
Военная кафедра (732)
География (4779)
Геодезия (27)
Геология (1186)
Геополитика (42)
Государство и право (19449)
Гражданское право и процесс (434)
Делопроизводство (17)
Деньги и кредит (96)
ЕГЭ (32)
Естествознание (92)
Журналистика (899)
ЗНО (47)
Зоология (34)
Издательское дело и полиграфия (475)
Инвистиции (91)
Информатика (3452)
Информатика, программирование (5960)
Исторические личности (2109)
История (20812)
История техники (765)
Кибернетика (60)
Коммуникации и связь (3050)
Компьютерные науки (60)
Косметология (17)
Краеведение и этнография (580)
Краткое содержание произведений (1000)
Криминалистика (102)
Криминология (46)
Кулинария (1147)
Культура и искусство (8212)
Культурология (501)
Литература (зарубежная) (2035)
Литература и русский язык (11459)
Логика и логстика (545)
Маркетинг (7739)
Медицина и здоровье (9936)
Международное право (79)
Международные отношения (2189)
Менеджмент (11960)
Металлургия (82)
Москвоведение (764)
Музыка (1307)
Налоги и налогооблажение (199)
Наука и техника (1139)
Начертательная геометрия (9)
Окультизм и уфология (8)
Педагогика (7566)
Политология (3650)
Право, юриспруденция (3708)
Предпринимательство (406)
Промышленность и производство (6865)
Психология (8363)
Психология и педагогика (4048)
Радиоэлектронника (364)
Реклама (948)
Религия и мифология (2829)
Риторика (23)
Сексология (748)
Социология (4709)
Статистика (80)
Страхование (105)
Строительство (1984)
Таможенная система (655)
Теория государства и права (219)
Теория организации (35)
Технология (492)
Транспорт (2552)
Туризм (80)
Уголовное право и процесс (369)
Управление (105)
Физика (3298)
Физкультура и спорт (4360)
Философия (6846)
Финансовые науки (4389)
Финансы (5237)
Химия (2195)
Цифровые устройства (22)
Экология (4322)
Экономика (19673)
Экономико-математическое моделирование (644)
Экономическая география (113)
Экономическая теория (2472)
Этика (887)
Юриспруденция (268)
Языковедение (135)
Языкознание и филология (1140)
Счетчики
Яндекс.Метрика
Индекс цитирования Рейтинг@Mail.ru
Спектральні наземні дослідження
Раздел: Авиация и космонавтика










Реферат:

Спектральні наземні дослідження

План


Вступ

Спектральні наземні дослідження

Висновок

Література

Вступ


Розглянемо

основн
і
типи
спектральних приладів, вживаних в астрономії. Вперше спектри зірок і планет
поч
ав
спостерігати в минулому столітті і
талійський астроном Секки. Потім його роб
о
т
ами
спектральним аналізом зайнялися багато астрономів. Спочатку використовувалися візуальний спектроскоп, потім спектри почали фотографувати, а зараз застосовуються також і фотоелектричний запис спектру. Спектральні прилади з фотографічною реєстрацією спектру зазвичай називають спектрографами, а з фотоелектричною – спектрометрами.

На малюнку
дана оптична схема призматичного спектрографа. Перед призмою знаходяться щілина і об'єктив, які утворюють коліматор. Коліматор посилає на призму паралельний пучок променів. Коефіцієнт заломлення матеріалу призми залежить від довжини хвилі. Тому після призми паралельні пучки, відповідні різним довжинам хвиль, розходяться під різними кутами і другий об'єктив (камера) дає у фокальній плоскості спектр, який фо
тографується. Якщо у фокальній площині
камери поставити другу щілину, то спектрограф перетворитися на монохроматор. Переміщаючи другу щілину по спектру або повертаючи призму, можна виділяти окремі більш менш вузькі ділянки спектру. Якщо тепер за вихідною щілиною монохроматора помістити фотоелектричний приймач, то вийде спектрометр.

Спектральні наземні дослідження


В даний час поряд з призматичними спектрографами і спектрометрами широко застосовуються і дифракційні. У цих приладах замість призми диспергирующим (тобто розкладаючим на спектр) елементом є дифракційні грати. Найчастіше в
икористовується відбивні грати.

Відбивні грати є алюминированое дзеркалом, на якому нанесені паралельні штрихи. Відстань між штрихами і їх глибина порівнянні з довгої хвилі. Наприклад, дифракційні грати, що працюють у видимій області спектру, часто робляться з відстанню між штрихами 1,66 мк (600 штрихів на
1 мм
). Штрихи мають бути прямими і паралельними один одному по всій поверхні грат, і відстань між ними повинна зберігатися постійним з дуже високою точністю. Виготовлення дифракційних грат, тому є найбільш важким з оптичних виробництв.

Отримуючи спектр за допомогою призми, ми користуємося явищем заломлення світла на кордоні двох середи
.
Ді
ї
дифракційних грат засновано на явищі іншого типа– дифракція і інтерференція світла. Відмітимо
що вона дає, у відмінності
від призми, не один, а декілька спектрів. Це приводить до певних втрат світла в порівнянні з призмою. В результаті
вживанн
я

дифракційних грат в астрономії довгий час обмежувалося дослідженнями Сонця. Вказаний недолік був усунений американським оптиком Вудом. Він запропонував додавати штрихам грат певний профіль, такий, що велика частка енергії концентрується в одному спектрі, тоді як останні виявляються сильно ослабленими. Такі грати називаються направленими|спрямованими| або эшелеттами.

Основною характеристикою спектрального приладу є спектральна вирішуюча сила

(12)

де (( - мінімальний проміжок між двома близькими лініями, при якому вони реєструються як роздільні. Чим більше вирішуюча сила, тим більше детально може бути досліджений спектр і тим більше інформації про властивості випромінюючого об'єкту може бути в результаті отримане|. Спектральні апарати з направленими дифракційними гратами, за інших рівних умов, можуть забезпечити вищу вирішуючу силу, ніж призматичні.

Іншою важливою характеристикою спектральних апаратів є кутова дисперсія

(13)

Де (
- кут між паралельними пучками, що минули диспергирующий елемент і що розрі
зняються по довжині хвилі на
)

Величина

(14)

Де f – фокусна відстань камери, називається лінійною дисперсією, яка виражає масштаб спектру у фокальній плоскості камери і позначається або в міліметрах на ангстремі, або (для малих дисперсією) в ангстремах на міліметр. Так, дисперсія спектрографа 250 A/мм, означає, що один міліметр на спектрограмі відповідає інтервалу довжин хвиль
A

Особливості оптичної схеми і конструкції астрономічних спе
ктральних приладів сильно залеж
а
ть від конкретного характеру завдань, для яких вони призначені. Спектрографи, побудовані для отримання зоряних спектрів (зоряні спектрографи), помітно відрізняються від небулярных, з якими досліджуються спектри туманностей. Сонячні спектрографи теж мають свої особливості. Реальна вирішуюча сила астрономічних приладів залежить від властивостей об'єкту. Якщо об'єкт слабкий, тобто від нього приходить дуже мало світло, то його спектр не можна досліджувати дуже детально, оскільки із збільшенням вирішуючої сили кількість енергії, що приходить на кожен вирішуваний елемент спектру, зменшується. Тому найвищу вирішуючу силу мають, природно, сонячні спектральні прилади. Біля великих сонячних спектрографів вона досягає 106. лінійна дисперсія цих приладів досягає 10 мм/A (0,1 A/мм).

При дослідженні найбільш слабких об'єктів доводиться обмежуватися вирішуючою силою порядка 100 або навіть 10 і дисперсіями ~1000 A/мм. Наприклад, спектри слабких зірок виходять за допомогою об'єктивної призми, яка є простим астрономічним спектральним приладом. Об'єктивна призма ставитися прямо перед

об'єктивом телескопа, і в результаті зображення зірок розтягуються в спектр. Камерою служить сам телескоп, а коліматор не потрібний, оскільки світло від зірки приходить у вигляді паралельного пучка. Така конструкція робить мінімальними втрати світла із-за по
глинання в приладі. На малюнку
приведена фотографія зоряного поля, отримана з об'єктивною призмою.

Грубе уявлення про спектральний склад випромінювання можна отримати за допомогою світлофільтрів. У фотографічній і візуальній областях спектру часто застосовують світлофільтри із
забарвлено
го
скла. На малюнку

приведені криві, що показують залежність пропускання від довжини хвилі для деяких світлофільтрів, комбінуючи які з тим або іншим приймачем, можна виділити ділянки не вже декількох сотень ангстрема. У світлофільтрах із забарвленого скла використовується залежність поглинання (абсорбція) світла від довжини хвилі. Світлофільтри цього типа називаються абсорбцією. Відомі світлофільтри, в яких виділення вузької ділянки спектру засноване на інтерференції світла. Вони називаються інтерференційними і можуть
бути зроблені досить узкополосн
и
ми, дозволяють виділяти ділянки спектру

шириною в декілька десятків ангстрема. Ще вужчі ділянки спектру (шириною близько 1 ангстрема) дозволяють виділяти
интерференц
і
оннополяризац
ій
н
і
світлофільтри.

Висновок


За допомогою узкополосн
их
світлофільтрів можна отримати зображення об'єкту в якій-небудь цікавій ділянці спектру, наприклад, сфотографувати сонячну хромосферу в променях
H

(червона лінія в бальмеровской серії спектру водню), сонячну корону в зеленій і червоній лініях, газові туманності в емісійних лініях.

Для сонячних досліджень розроблені прилади, які дозволяють отримати монохроматичні зображення в будь-якій довжині хвилі. Це – спектрогеліограф і спектрогеліоскоп. Спектрогеліографом є монохроматор, за вихідною щілиною якого знаходиться фотографічна касета. Касета рухається з постійною швидкістю в напрямі
,
перпендикулярному вихідній щілині, і з такою ж швидкістю в плоскості

вихідної щілини переміщається зображення Сонця. Легко зрозуміти, що в цьому випадку на фотографічній пластинці
вий
де
зображення Сонця в заданій довжині хвилі, зване спектрограмою. У спектрогеліоскопі
, перед вихідною щілиною і післ
я
вихідної щілини встановлюються призми, що обертаються, з квадратним перетином. В результаті обертання першої призми деяка ділянка сонячного зображення періодично переміщається в плоскості вхідної щілини. Обертання обох призм погоджено і якщо воно відбувається досить швидко, то, спостерігаючи в зорову трубу другу щілину, ми бачимо монохроматичне зображення Сонця.

Література


Дагаєв М.
М., Чаругин С.
М. Астрофізика. - М.: Освіта, 1988.

Кабардін О.
Ф. Фізика. – М.: Освіта, 1988.

Рябов Ю.
А.
Рух

небесних тіл. – М.: Наука, 1988.

Симоненко А.
Н.

Астероїди або т
ернисті шляхи досліджень. – М.: Наука, 1985.


Оценка: 0. | Оценило 0 человека.
ВНИМАНИЕ
Уважаемые гости, хотим обратить Ваше внимание на то, что все представленные работы на этом сайте получены с публичных ресурсов, находятся в свободном доступе, не являются уникальными и не подходят для их сдачи "как есть".
Если вы обладаете авторским правом на какую либо информацию, размещенную на нашем сайте и не согласны с её общедоступностью, обязательно сообщите нам об этом.
Данные работы Вы можете использовать в качестве дополнительных материалов для написания своего реферата либо любой другой работы.
В ПОМОЩЬ УЧАЩИМСЯ
Мы настоятельно рекомендуем нашим пользователям самостоятельно выполнять все работы. Но бывают ситуации, когда нет возможности, либо элементарно времени, чтобы самому заниматься той или иной работой. В этом случае можно заказать выполнение за вас реферата, курсовой и т.д. Но будет ли такая работа соответствовать всем вашим критериям? Сомневаемся. Поэтому хотим дать вам хороший совет. Найдите на нашем сайте работу, максимально подходящую под ваши критерии. Закажи повышение оригинальности и получите уникальную работу для сдачи. Это сэкономит вам деньги и вы получите именно то, что хотели.
НОВОСТИ НАУКИ
Обратная связь
По всем интересующим вас вопросам обращайтесьна почту:
support@referat-na-5.ru

Если у вас есть интересная работа и вы хотите ей поделиться, присылайте ее нам и мы обязательно разместим ее на нашем сайте, а пользователи обязательно скажут вам спасибо:
add@referat-na-5.ru